Рeштки Руднєва зникли. ФОТО

У могилі російського революціонера-більшовика Миколи Руднєва в Харкові знайшли порожнечу.

Про це повідомив директор департаменту у справах інформації та зв'язків з громадськістю Харківської міської ради Юрій Сидоренко під час брифінгу, пише офіційний сайт міськради.

"Могила Руднєва виявилася черговим комуністичним фейком", - зазначив посадовець на своїй сторінці у "Фейсбуці".

Це з'ясувалося під час шурфування (вироблення прямокутного перерізу невеликої глибини) місця де, начебто, спочивав Руднєв. Окрім будівельного сміття під могильною плитою робітники не знайшли нічого.

 

Роботи велися на глибині до 2,5 м. Як вважають фахівці, цього достатньо, щоб зрозуміти, чи варто шукати далі прах, чи ні. Плиту з місця передбачуваного поховання приберуть. Чи буде вона утилізована, чи яка доля її чекає надалі, поки точно невідомо. 

За підсумками проведених робіт буде складено відповідний акт, який спрямують до Міністерства культури України, щоб змінити статус місця.

 

Микола Руднєв - революціонер, більшовик, командир харківської Червоної гвардії у 1917-1918 роках. Під керівництвом Руднєва у Харкові військові роззброїли війська УНР і зайняли найважливіші об'єкти міста. З лютого 1918 року - заступник наркома у військових справах т. зв. Донецько-Криворізької республіки зі столицею в Харкові, з липня 1918 року - начальник штабу Царицинського фронту.

Під час боїв під Царициним був смертельно поранений. Похований спочатку в Царицині, а потім у 1919 році "на прохання трудящих" перепохований на Михайлівській площі в Харкові, яка отримала  його ім'я. Тут же стояв і пам'ятник Руднєву, який у 2015 році активісти звалили з постамента.

У 2015 році в рамках декомунізації площу Руднєва перейменували на площу Героїв Небесної сотні. 

Із проханням про перепоховання праху Миколи Руднєва до міської ради звернулися представники "Східного корпусу". Міська комісія з питань топоніміки та охорони історико-культурного середовища розглянула це питання та прийняла рішення перепоховати останки на одному з кладовищ Харкова.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.