В Інтернеті відкрилася "Зала комунальної преси"

12 грудня Музей-архів преси та Центр демократії та верховенства права презентували “Залу комунальної преси”.

Це - інтерактивний онлайн-ресурс, на якому зібрані дані про усі комунальні друковані ЗМІ, що підлягають роздержавленню в Україні, передає сайт Центру демократії та верховенства права.

До уваги відвідувачів - електронна база 638 газет, що мають бути реформовані вже до кінця 2018 року.

 

Станом на кінець другого року реформи (усього їх три), вже роздержавилися 18% комунальних видань. Тож останній рік буде найбільш напруженим, протягом якого решта газет повинні вивести із числа засновників муніципальні органи.

Поки цей процес триває, кожен в режимі онлайн може ознайомитися з індивідуальною карткою видання на сайті, дізнатися про його засновників, сферу розповсюдження, стан реформування та, навіть, погортати і завантажити відсканований примірник.

Так виглядає індивідуальна картка видання в "Залі комунальної преси" 

Інтерактивна карта преси була створена Центром демократії та верховенства права у партнерстві з Музеєм-архівом преси та за підтримки Уряду Швеції.

 Інтерактивна карта преси

Нагадаємо, реформа державних та комунальних ЗМІ розпочалась 1 січня 2016 року після прийняття у грудні 2015-го відповідного закону, який передбачає обов’язкове роздержавлення друкованих ЗМІ, а як наслідок – припинення фінансування цих видань із державного та місцевих бюджетів.

Усі державні та комунальні газети  повинні реформуватися до кінця 2018 року, інакше їхні свідоцтва про реєстрацію будуть скасовані.

Роздержавлення, окрім іншого, має на меті підвищення якості друкованої преси через переформатування їхньої роботи, відповідно до запитів та особливостей ринку та конкуретного середовища. 

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.