В Інтернеті відкрилася "Зала комунальної преси"

12 грудня Музей-архів преси та Центр демократії та верховенства права презентували “Залу комунальної преси”.

Це - інтерактивний онлайн-ресурс, на якому зібрані дані про усі комунальні друковані ЗМІ, що підлягають роздержавленню в Україні, передає сайт Центру демократії та верховенства права.

До уваги відвідувачів - електронна база 638 газет, що мають бути реформовані вже до кінця 2018 року.

 

Станом на кінець другого року реформи (усього їх три), вже роздержавилися 18% комунальних видань. Тож останній рік буде найбільш напруженим, протягом якого решта газет повинні вивести із числа засновників муніципальні органи.

Поки цей процес триває, кожен в режимі онлайн може ознайомитися з індивідуальною карткою видання на сайті, дізнатися про його засновників, сферу розповсюдження, стан реформування та, навіть, погортати і завантажити відсканований примірник.

Так виглядає індивідуальна картка видання в "Залі комунальної преси" 

Інтерактивна карта преси була створена Центром демократії та верховенства права у партнерстві з Музеєм-архівом преси та за підтримки Уряду Швеції.

 Інтерактивна карта преси

Нагадаємо, реформа державних та комунальних ЗМІ розпочалась 1 січня 2016 року після прийняття у грудні 2015-го відповідного закону, який передбачає обов’язкове роздержавлення друкованих ЗМІ, а як наслідок – припинення фінансування цих видань із державного та місцевих бюджетів.

Усі державні та комунальні газети  повинні реформуватися до кінця 2018 року, інакше їхні свідоцтва про реєстрацію будуть скасовані.

Роздержавлення, окрім іншого, має на меті підвищення якості друкованої преси через переформатування їхньої роботи, відповідно до запитів та особливостей ринку та конкуретного середовища. 

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.