Путін порівняв тіло Леніна з мощами християнських святих

Президент Росії Володимир Путін заявив, що комуністична ідеологія схожа на християнство, а тіло Леніна в мавзолеї – на мощі святих.

Про це він сказав в інтерв’ю для фільму "Валаам", фрагмент якого показав телеканал "Росія-1", передають "Крым. Реалии".

"Віра завжди нас супроводжувала, вона укріплювалася, коли країні нашій, народу нашому було особливо тяжко. Були такі зовсім жорстокі богоборницькі роки, коли знищували священиків, руйнували храми.

Але одночасно створювали нову релігію. Комуністична ідеологія, вона дуже нагадує християнство, насправді – свобода, рівність, братерство, справедливість – це все закладено у Святому Письмі, це все там є.

А кодекс будівничого комунізму? Це сублімація, це просто такий примітивний витяг із Біблії, нічого нового не вигадали", – сказав Путін.

Російський президент також порівняв ставлення комуністів до Леніна зі вшануванням святих у християнстві. Путін заперечив заяву про те, що перебування тіла більшовицького вождя в мавзолеї на Красній площі в Москві суперечить православним традиціям.

"Коли мені кажуть, що немає у християнстві такої традиції…Ну як же немає, в Афон поїдьте, подивіться там, мощі святі є, та й у нас ось тут теж святі мощі", – заявив Путін.

Він додав, що радянська влада, на його думку, "не вигадала нічого нового" і "просто пристосувала під свою ідеологію те, що людство вже давно винайшло".

Фільм "Валаам" присвячено монастирю, який часто відвідує Володимир Путін. Автор цього кіно – Андрій Кондрашов, який раніше зняв фільм пропагандистський "Крим. Шлях на Батьківщину". 

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.