Загиблому в Іраці українському журналісту встановили меморіальну дошку в Києві

У пам’ять про телеоператора Тараса Проюцка, який загинув у 2003 році в Іраку, в Києві встановили меморіальну дошку.

Про це повідомляє інформаційна агенції Укрінформ, на чиїй будівлі і з'явився пам’ятний знак.

"Ця подія планувалася давно, ми дуже хотіли увіковічити пам’ять Тараса. Ініціатором ідеї була Лариса Мудрак [медіа-експерт — ІП], яка була другом Тараса. Відкриття планувалося на 16 січня 2014 року, але цього не сталося через те, як розгорталися події в Україні, почалася війна, тому ми відклали так надовго", — розповів колега небіжчика журналіст Сергій Каразій.

 

Дошку встановили на будівлі агенції Укрніформ саме тому, що там розміщувався офіс Reuters, коли там працював телеоператором Тарас Процюк.

16 січня вибрано для відкриття дошки не випадково. Цього дня в Тараса Процюка був день народження.

 

"Скоро на будівлі Укрінформу з’являться іще дві меморіальні таблички, і тоді дошка на спомин Тараса буде по сусідству з дошками на честь таких людей, як Гладенюк, який пройшов шлях від кріпака до одного з найпотужніших підприємців і фактично збудував цей будинок, а також Михайло Грушевський, який тут багато часу проводив", — пообіцяв Генеральний директор Укрінформу Олександр Харченко.

Тарас Процюк загинув 8 квітня 2003 року в м. Багдаді в Іраку. Того дня, як згадував фотокореспондент Сергій Лойко, Процюк з балкону  готелю "Палестина" знімав танковий бій, коли американський танк відкрив вогонь по ньому, прийнявши за врожого снайпера.

Крім Процюка загинув також іспанський телеоператор Хосе Коусо, троє працівників Reuters дістали поранення.

Присутні переглянули короткий фільм про Тараса Процюка авторства Ольги Герасим’юк і каналу "1+1". 

Як повідомлялося, на колишній будівлі консульства Української Народної Республіки в Мюнхені встановили меморіальну дошку.

 

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.