22 січня 1918

АНОНС: У Києві презентують веб-сторінку про події Української революції 1917-1921 років

22 січня до 100-річчя проголошення незалежності Української Народної Республіки відбудеться презентація веб-сторінки з матеріалами подій Української революції 1917-1921 років та унікального проекту - інтерактивної карти «Місця пам’яті Української революції 1917‒1921 років».

Про це інформує Український інститут національної пам’яті на своєму сайті.

На веб-сторінці зібрані основні відомості про етапи Революції, видатних діячів, тогочасні фото, документи. А також  проекти Українського інституту національної пам'яті (соціальна реклама, виставки, поштівки, інфографіка, настільна гра, інформаційні матеріали, брошура) та спецпроекти медійних партнерів інституту.

Фрагмент  інтерактивної карти "Місця пам’яті Української революції 1917‒1921 років" 

Під час заходу буде презентована пілотна версія проекту інтерактивної карти "Місця пам’яті Української революції 1917‒1921 років", яка містить дані, що стосуються місць Української революції у столиці України ‒ Києві. На карті нанесено близько 400 локацій – споруди, в яких розташовувалися органи влади, будинки, в яких народилися, проживали чи здійснювали діяльність діячі Української революції, місця боїв, зборів, демонстрацій, інших важливих подій Української революції.

Учасники:

Володимир В'ятрович – голова Українського інституту національної пам'яті,

Максим Майоров – історик, співробітник Українського інституту національної пам'яті. 

Час: понеділок, 22 січня, 15.00

Місце: Укрінформ, (м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 16/8, перша зала)

Контакт: Прес-служба Українського інституту національної пам’яті (+380 44 281 08 91)

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.