Зроблено ще один крок до перейменування станції метро "Петрівка" в Києві

Комісія з питань місцевого самоврядування Київської міської ради схвалила проект рішення про перейменувнаня станції метро "Петрівка" на "Почайна".

Згідно з проектом рішення, лінію метро "Куренівсько-Червоноармійську" пропонується перейменувати на "Оболонсько-Теремківська", передає Радіо "Свобода".

Річ у тім, що поточна назва з’явилася на етапі проектування лінії за часів СРСР. Планувалося, що вона проляже Куренівкою, але, врешті-решт гілку проклали через Оболонь.

Інша частина назви "Червоноармійська" є неактуальною з 1993 року, коли однойменну станцію перейменували на "Палац Україна".   

У міськраді повідомили, що обидві пропозиції пройшли процедуру громадських обговорень, більшість учасників голосування підтримали перейменування.

Проект рішення про перейменування станції метро "Петрівка" і лінії метрополітену "Куренівсько-Червоноармійська" ще має розглянути постійна комісія Київради з питань транспорту, зв’язку та реклами.

Лише після цього документ обговорять на пленарному засіданні Київради.

Нагадаємо, станція метро "Петрівка", відкрита 1980 року, називається на честь радянського партійного державного діяча Григорія Петровського (18781958).

На час відкриття станції Подільський район, де вона розташовується, мав назву "Петрівський". Як Голова Всеукраїнського Центрального Виконавчого Комітету (1920—1938) Г. Петровський був одним із організаторів Голодомору 1932—1933 років.

Петровський був найбільш проросійським з-поміж українських більшовиків. Він був прихильником сталінського автономістського (на противагу федеративному) плану при створенні СРСР, противником політики українізації та одним із організаторів Голодомору 19321933 років.

Нова назва — на честь річки Почайна, в якій, імовірно, відбувалося хрещення Русі князем Володимиром Великим у 988 році. Нині річка майже зникла.

У вересні 2017 року Комісіїя з перейменувань затвердила результати громадських слухань щодо перейменування метро "Петрівка" на "Почайну".

Рішення про перейменування станції метро "Петрівка" на станцію "Почайна" Комісія з питань найменувань Київради прийняла в лютому 2017 року.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.