Зроблено ще один крок до перейменування станції метро "Петрівка" в Києві

Комісія з питань місцевого самоврядування Київської міської ради схвалила проект рішення про перейменувнаня станції метро "Петрівка" на "Почайна".

Згідно з проектом рішення, лінію метро "Куренівсько-Червоноармійську" пропонується перейменувати на "Оболонсько-Теремківська", передає Радіо "Свобода".

Річ у тім, що поточна назва з’явилася на етапі проектування лінії за часів СРСР. Планувалося, що вона проляже Куренівкою, але, врешті-решт гілку проклали через Оболонь.

Інша частина назви "Червоноармійська" є неактуальною з 1993 року, коли однойменну станцію перейменували на "Палац Україна".   

У міськраді повідомили, що обидві пропозиції пройшли процедуру громадських обговорень, більшість учасників голосування підтримали перейменування.

Проект рішення про перейменування станції метро "Петрівка" і лінії метрополітену "Куренівсько-Червоноармійська" ще має розглянути постійна комісія Київради з питань транспорту, зв’язку та реклами.

Лише після цього документ обговорять на пленарному засіданні Київради.

Нагадаємо, станція метро "Петрівка", відкрита 1980 року, називається на честь радянського партійного державного діяча Григорія Петровського (1878—1958).

На час відкриття станції Подільський район, де вона розташовується, мав назву "Петрівський". Як Голова Всеукраїнського Центрального Виконавчого Комітету (1920—1938) Г. Петровський був одним із організаторів Голодомору 1932—1933 років.

Петровський був найбільш проросійським з-поміж українських більшовиків. Він був прихильником сталінського автономістського (на противагу федеративному) плану при створенні СРСР, противником політики українізації та одним із організаторів Голодомору 1932—1933 років.

Нова назва — на честь річки Почайна, в якій, імовірно, відбувалося хрещення Русі князем Володимиром Великим у 988 році. Нині річка майже зникла.

У вересні 2017 року Комісіїя з перейменувань затвердила результати громадських слухань щодо перейменування метро "Петрівка" на "Почайну".

Рішення про перейменування станції метро "Петрівка" на станцію "Почайна" Комісія з питань найменувань Київради прийняла в лютому 2017 року.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.