Спецпроект

Гімн Канади виправили для дотримання рівності чоловіків і жінок

Сенат Канади схвалив законопроект, який передбачає заміну слів в англомовній версії гімну країни на гендерно нейтральні.

Про це повідомляє The Insider з посиланням на ВВС.

В англомовній версії гімну "O Canada" у рядку "True patriot love in all thy sons command" ("Щира любов патріотів в серцях твоїх синів") слова "thy sons" ("твоїх синів") замінять на "of us" ("наших").

Закон набуде чинності після його підписання генерал-губернатором Канади.

Агентство відзначає, що ініціатива щодо зміни тексту гімну викликала в Канаді пристрасні дебати. Закон був зареєстрований в Сенаті в 2016 році, але, оскільки консерватори виступали проти нього, документ ухвалили тільки зараз.

Пісня "О Канадо" є національним гімном Канади від 1939 року де-факто, хоч юридично це закріпили щойно в 1980 році.

Сучасний англомовний текст канадського гімну до останніх змін виглядав так:

O Canada 

O Canada!
Our home and native land!
True patriot love in all thy sons command.

With glowing hearts we see thee rise,
The True North strong and free!

From far and wide,
O Canada, we stand on guard for thee.

God keep our land glorious and free!
O Canada, we stand on guard for thee.
O Canada, we stand on guard for thee.

О, Канадо

О, Канадо!

Наш дім і рідна земля!

Щира любов патріотів у серцях твоїх синів.

Гарячими серцями ми бачимо, як ти розквітаєш

Спражня Північ, сильна й вільна!

З усіх усюд,

О Канадо, ми стоїмо на сторожі тебе.

Боже, бережи нашу країну славною та вільною!

О Канадо, ми стоїмо на сторожі тебе.

О Канадо, ми стоїмо на сторожі тебе.

Текст написав Адольф-Базиль Рутьє французькою мовою в 1880 році, музику - Калікс Лавальє. 1906-го її переклали англійською. У 1908 році з'явилася інша англійська версія авторства Роберта Стенліа Віра, яка не була перекладом французької.

Вона і стала популярною в англомовному середовищі, тоді як франкофони послуговуються французькою версією 1880 року.    

До речі, первісний варіант Віра якраз містив рядок "thou dost in us command" (використовувалася фраза "наших серцях"), який він у 1914 році змінив на "in all thy sons command" ("серцях твоїх синів").

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.