Спецпроект

Ізраїль може визнати Голодомор – геноцидом

У Кнессет поданий законопроект, що оголошує Голодомор актом геноциду.

Як повідомляє newsru.co.il його представив на розгляд депутат Акрам Хасон.

 Акрам Хасон. Фото: А. Паруш

Проект оголошує 6 грудня офіційним днем пам'яті жертв Голодомору ."Міністр освіти має право призначати заходи, приурочені до цього дня, а прем'єр-міністр оголошувати про проведення офіційної церемонії" – йдеться в документі.

У поясненнях до закону стверджується, що Голодомор був спланований "радянською владою, щоб нанести удар по українській нації і українській національній ідентичності".

У вересні 2016 року група українських громадських діячів передала групі депутатів Кнесету, що знаходилися на Україні, звернення з проханням визнати Голодомор актом геноциду.

В оточенні депутата Акрама Хасон пояснили, що ідея законопроекту виникла у нього після візиту в Україну в рамках делагації депутатів Кнесету від комісії з питань внутрішніх справ у грудні 2017 року.

"Депутат Хасон відвідав музей Голодомору і залишився під глибоким враженням, і це спонукало його ініціювати цей закон", - заявили в оточенні депутата.

Радіостанція "Галей ЦАХАЛ" повідомила з посиланням на анонімні джерела в МЗС РФ, що Москва розгнівана цією ініціативою депутата і загрожує різким погіршенням відносин з Ізраїлем, якщо законопроект буде затверджений Кнесетом. На сайті російського зовнішньополітичного відомства ця інформація відсутня.

Нагадуємо, що на цей момент Голодомор визнали геноцидом українського народу 24 країни світу, але Ізраїлю серед них поки немає.

Як повідомлялось раніше, 7 лютого у Києві пройде зустріч із правнучною фотографа Голодомору.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.