Українські бійці можуть почати вітатися гаслом "Слава Україні!"

Уряд пропонує офіційно запровадити військові привітання "Слава Україні" та "Героям слава" замість привітань радянського зразка.

Відповідний законопроект № 7549 від 5 лютого зареєстрований у Верховній Раді, передає Радіо "Свобода".

Ініціатором законопроекту є прем'єр-міністр України Володимир Гройсман.

Документ пропонує внести зміни до статті 84 Статуту внутрішньої служби Збройних сил України, замінивши радянське привітання "Здрастуйте, товариші" й відповідь "Бажаємо (бажаю) здоров’я" на "Слава Україні" та "Героям слава" відповідно.

"На вітання начальника або старшого за військовим званням "Слава Україні" всі військовослужбовці, які перебувають у строю або поза ним, відповідають "Героям слава", – сказано в проекті закону. Аналогічними фразами пропонується і прощатися – замість чинної зараз статутної форми прощання "До побачення, товариші" – "До побачення".

Як відомо, вітанням "Слава Україні" – "Героям слава" послуговувалися члени Організації українських націоналістів та солдати Української повстанської армії в 1930-х – 1950-х роках. У 1990-х роках це гасло відродили в публічному вжитку націонал-демократичні та праворадикальні організації. 

Поступово воно набуло поширення серед широких кіл проукраїнської громадськості та політикуму.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.