400 снарядів часів Другої світової знайшли під Києвом

У лісі під с. Калинівка макарівського району Київської області знайшли 400 снарядів часів Другої світової війни.

Артилерійські снаряди різного калібру досі мають запали, тобто залишаються небезпечними, передає "ТСН".

Знахідку виявили місцеві мешканці й викликали вибухотехніків. За їх даними, снаряди використовувалися для знищення фортифікаційнийх споруд і бронетехніки.

"Корозія, пролежали в землі 70 років... Усі ці механізми порушені. Тобто, не знаєш, що може статися", - повідомив журналістам сапер Євген Баліцький.

"Людина, яка б могла з ними якісь механічні або термічні дії робити - скажімо, здати на метал, в якихось своїх цілях використовувати, як макет використовувати, це моглоб призвести жо фатальних наслідків", - говорить начальник управління реагування Головного управління ДСНС України в Київській обл. Анатолій Врублевський.

Працівники ДСНС обстежать інші ділянки лісу, аби переконатися, що подібних смертоносних знахідок більше немає.  

Нагадаємо, під час розкопок у столиці Мексики археологи знайшли десять людських скелетів, які було укладено по спіралі.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.