Спецпроект

У Польщі дошку радянському генералові замінили на дошку жертвам Волині. ФОТО

9 лютого в парку Семірадзького в м. Ґожув-Велькопольський Любуського воєводства відкрили таблицю в пам’ять про жертв "волинського злочину".

Про це повідомляє сайт м. Ґожув-Велькопольський.

В урочистостях брали участь представники ветеранських організацій, "кресових" товариств, молодь, військові та міська охорона. Владу містечка представляв міський секретар Еуґеніуш Кужавський.  

 Фото: gorzow.pl

На таблиці викарбувано: "Пам’яті жертв волинської різанини, яка має ознаки геноцида, вчиненого злочинними організаціями РУН і УПА в 1943—1947 роках на теренах Волині й Східної Малопольщі [Галичини – ІП]. Загинули за те, що були поляками".

Таблицю вмурували в місце, де раніше була дошка на честь генерала Червоної армії Миколи Берзаріна, який був першим радянським комендантом Берліна в 1945 році. Це була ініціатива громадського комітету, який складається переважно із членів колишнього Руху незалежної молоді.

 Фото: gazetalubuska.pl

Дошку встановили відповідно до польського закону про декомунізацію за постановою міської ради Ґожова Велькопольського.

Дату 9 лютого вибрали невипадково: саме цього дня 75 років тому загинуло польське населення колонії Паросля на сучасній Рівненщині. Польська історіографія покладає відповідальність за це вбивство на українських повстанців і називає першим актом "волинського злочину".

Про те, хто ж відповідальний за погром Парослі, читайте в матеріалі "Історичної правди".

Нагадаємо, в центрі Харкова невідомі розфарбували пам'ятник воїнам УПА в кольори польського прапора.

Чорнобильська катастрофа. Смерть тисяч людей заради виживання радянського режиму

Аварія на Чорнобильській АЕС сталася 37 років тому – у 1986 році. Тодішній комуністичний режим до останнього намагався приховати інформацію про масштаби забруднення території та опромінення радіацією людей. Приховував не тому, що розумів масштаби і наслідки катастрофи. А тому, що влада завжди так працювала і показувала СРСР як найкращу в світі державу, в якій ніяких катастроф ніколи не відбувається

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.