Чеченський парламент пропонує переслідувати за "викривлення правди" про Другу світову

Парламент Чеченської Республіки Російської Федерації одноголосно схвалив проект федерального закону про кримінальну відповідальність за "умисне викривлення правди" про німецько-радянську ("Велику Вітчизняну") війну, образу почуттів ветеранів і пам’яті загиблих.

Про це повідомляє "Новая газета".

Найближчим часом законопроект внесуть на розгляд Державної Думи Росії, заявив спікер чеченського парламенту Магомед Даудов. Ініціативу законопроекту на початку лютого висунув президент Чечні Рамзан Кадиров.

Поки що текст законопроекту не оприлюднили. Проте повідомлялося, що документ пропонує запровадити кримінальну відповідальність "за скоєння дій, які ображають почуття ветеранів і пам’ять загиблих у Великій Вітчизняній війні, які викривлюють історію ВВВ та заперечують вирішальний вклад СРСР та його багатонаціонального народу в перемогу в Другій світовій війні".

При цьому, про яку міру покарання йшлося, не уточнювалося.

Голова комітету Державної Думи з державотворення та законодавсва Павло Крашенников заявляв, що в Думі готові обговорити ініціативу Кадирова, коли законопроект надійде на розгляд.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.