Росіян вигнали з Олімпіади в Пхенчхані за портрет Леніна

Із лижних змагань Олімпіади в Пхенчхані вигнали російських уболівальників із портретом Володимира Леніна.

Зображення вождя бльшовиків було намальоване на прапорі, яким розмахували росіяни, повідомляє InfoResist із посиланням на російські ЗМІ.

Фото: Газета.Ru 

"Ось так росіян зажимають. Не дають нормально повболівати. Ці прапори не заборонені, ми читали правила і запитували в російських волонтерів", — розповів один із уболівальників.

Фото: Газета.Ru 

"Вони кажуть, раз такої країни нема, то й прапора бути не повинно,обурювався вболівальник Олексій. — Але якщо російський триколор під забороноб, треба ж чимось підтримувати своїх!"

Співробітники стадіону намагалися відняти прапор з Леніним, але росіяни не віддали. Зрештою, їх просто вигнали із змагань.

 Фото: Газета.Ru

Як пояснили працівники стадіону, комуністична символіка тут заборонена через напружені відносини з КНДР.

Нагадаємо, російський прапор на зимовій Олімпіаді в Пхенчхані (Південна Корея) під забороною через дискваліфікацію російської збірної. Причиною недопущення спортсменів став допінговий скандал на Олімпіаді 2014 року в Сочі.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.