Музей Степана Бандери намагалися підпалити

У ніч на 15 лютого невідомий зловмисник кинув вибухову суміш у музей Провідника ОУН Степана Бандери у його рідному селі Старий Угринів на Івано-Франківщині.

Речниця поліції Івано-Франківщини Мирослава Белдик повідомила "Вголосу", що поки дії злочинця кваліфіковано як хуліганство.

"Сьогодні вночі невідомий проник на територію музею у селі Угринів, де народився Степан Бандера, і кинув невідому суміш. Наразі правоохоронці кажуть, що це саморобний вибуховий пристрій. На місці події працює слідчо-оперативна гурпа і вибухотехніки. З'ясовують усі деталі інциденту.

Попередньо дії зловмисника кваліфіковано як хуліганство, але пізніше, після повного проведення огляду місця події, буде визначена точна кваліфікація", – зазначила Белдик.

Відомо, що від вибуху загорілись вхідні двері будинку, проте займання вдалося оперативно ліквідувати.

Фото: Вголос

Разом з тим, директор музею Степан Лесів у коментарі виданню "Репортер" зазначив, що у музеї є камери відеоспостереження, які, ймовірно, допоможуть правоохоронцям.

"Наробили нам школи трохи, аби привернути увагу. Хто і навіщо – не знаю. Якийсь підлий зрадник. Зараз тут працюють слідчі. У музеї є камери відеоспостереження. Це сталося, як співали Брати Гадюкіни, у лиху годину", – повідомив Лесів.

Додамо, що музей відкрито 30 грудня 2000 року. До цього часу музей діяв в уцілілій кімнаті священичої резиденції, в якій проживала родина Бандер з 1906 по 1933 рр.

Експозиція музею ілюструє державотворчі процеси початку ХХ століття, розкриває середовище, в якому ріс і виховувася Степан Бандера, а також постать Провідника ОУН, його життя та революційну діяльність. В експозиції можна побачити унікальні матеріали, серед яких речі, що належали сім'ї о. Андрія Бандери.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.