Музей Степана Бандери намагалися підпалити

У ніч на 15 лютого невідомий зловмисник кинув вибухову суміш у музей Провідника ОУН Степана Бандери у його рідному селі Старий Угринів на Івано-Франківщині.

Речниця поліції Івано-Франківщини Мирослава Белдик повідомила "Вголосу", що поки дії злочинця кваліфіковано як хуліганство.

"Сьогодні вночі невідомий проник на територію музею у селі Угринів, де народився Степан Бандера, і кинув невідому суміш. Наразі правоохоронці кажуть, що це саморобний вибуховий пристрій. На місці події працює слідчо-оперативна гурпа і вибухотехніки. З'ясовують усі деталі інциденту.

Попередньо дії зловмисника кваліфіковано як хуліганство, але пізніше, після повного проведення огляду місця події, буде визначена точна кваліфікація", – зазначила Белдик.

Відомо, що від вибуху загорілись вхідні двері будинку, проте займання вдалося оперативно ліквідувати.

Фото: Вголос

Разом з тим, директор музею Степан Лесів у коментарі виданню "Репортер" зазначив, що у музеї є камери відеоспостереження, які, ймовірно, допоможуть правоохоронцям.

"Наробили нам школи трохи, аби привернути увагу. Хто і навіщо – не знаю. Якийсь підлий зрадник. Зараз тут працюють слідчі. У музеї є камери відеоспостереження. Це сталося, як співали Брати Гадюкіни, у лиху годину", – повідомив Лесів.

Додамо, що музей відкрито 30 грудня 2000 року. До цього часу музей діяв в уцілілій кімнаті священичої резиденції, в якій проживала родина Бандер з 1906 по 1933 рр.

Експозиція музею ілюструє державотворчі процеси початку ХХ століття, розкриває середовище, в якому ріс і виховувася Степан Бандера, а також постать Провідника ОУН, його життя та революційну діяльність. В експозиції можна побачити унікальні матеріали, серед яких речі, що належали сім'ї о. Андрія Бандери.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.