"Глибоке розчарування" польського президента необґрунтоване — МЗС

МЗС України вважає необґрунтованою заяву президентської канцелярії Польщі про "глибоке розчарування" результатами переговорів віце-прем'єр-міністрів обох країн 16 лютого.

Про це написав заступник міністра закордонних справ України Василь Боднар  у своєму "Твіттері":

"Результати переговорів на рівні віце-прем'єр-міністрів України та Польщі були позитивно оцінені обома сторонами. У цьому зв'язку вважаю необґрунтованим "глибоке розчарування результатами переговорів", оприлюднене канцелярією президента Республіки Польща", — написав він.

Нагадаємо, 16 лютого віце-прем'єр-міністр України Павло Розенко зустрівся зі своїм польським колегою Пйотром Ґлінським.17 лютого Канцелярія президента Республіки Польща висловила глибоке розчарування результатом перемовин між віце-прем’єр-міністрами України й Польщі.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.