У Польщі демонтують пам’ятник генералу Сверчевському

21 лютого має розпочатись демонтаж пам'ятника Каролю Сверчевському. Вбивство генерала вояками УПА стало формальним приводом для початку операції «Вісла».

Про це повідомляє сайт "PodkarpackaHistoria".

 Пам'ятник Сверчевському в Яблонках. Фото:  "PodkarpackaHistoria" 

Якщо в цю середу будуть відповідні погодні умови, планується почати роботи, пов'язані зі знесенням пам'ятника генералу. Дозвіл на його демонтаж видала місцева влада. Демонтаж обійдеться полякам у 52 тисячі злотих.

Пам'ятник розроблений Францішком Стринкевічем і встановлений у 1962 році на місці де загинув Сверчевський (тодішній заступник міністра оборони – І.П.) у Яблонках під Балігродом.

В комуністичні часи пам'ятник був обов'язковим місцем зупинки туристичних груп, тут проводились різного роду заходи і мітинги.

Після 1989 р. постало питання про демонтаж пам'ятника, як символу комунізму. У той же час, було багато захисників пам'ятника, які вважали, що Сверчевський є символом боротьби проти УПА, а сам монумент є однією з найбільш визначних пам'яток Бескидів.

Протягом декількох років, в річницю смерті "Вальтера" (псевдонім Сверчевського – І.П.), тут організовували заходи представники Союзу демократичних лівих сил. У 2013 році навіть відбулося зіткнення між прихильниками пам'ятника та його супротивниками.

Існування пам'ятника на думку Інституту національної пам'яті Польщі суперечить принципам поваги до національної пам'яті, а також положенням ст. 156 Кримінального кодексу, що забороняє глорифікацію тоталітарних режимів.

Читайте також:

"Хрін" для генерала. Загибель Кароля Сверчевського в засідці УПА

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.