Депутат Сейму Томаш Жимковський: "Назву "українці" створили австрійці"

Один з ключових авторів "антибандерівських" поправок Томаш Жимковський з руху Кукіз’15 прокоментував порталу "Prawy.pl" звинувачення у брехні під час парламентської дискусії навколо закону.

Депутат висловив переконання, що зголошення його дій до комісії з етики є безрезультатною спробою залякування.  

Також Томаш Жимковський переконаний, що Конституційний трибунал не поставить під сумнів понять, які на думку Президента Польщі Анджея Дуди мають ознаки неконституційності. Ідеться про визеначення "українські націоналісти" та "Східна Малопольща", які використані у тексті закону.   

"Ці визначення є цілком адекватними" - сказав Томаш Жимковський.

 Депутат Сейму Томаш Жимковський

В інтерв’ю депутат польського Сейму також висунув нову версію історії появи назви "українці":

"… у польській традиції українців називали русинами, назву "українці" створили австрійці. Я не є філологом, але це було утворене від визначення "у края", тобто пограниччя. Це австрійці придумали."

Нагадуємо, під час парламентської дискусії у польському Сеймі 25 січня цього року депутат Томаш Жимковський зробив кілька заяв, які спричинили звернення Об’єднання українців Польщі до комісії з питань етики польського Сейму.

ОУП подало звернення до комісії з питань етики через те, що під час засідання польського Сейму 25 січня депутат  вдався до  обману. Він заявив, що в Перемишлі українець накинувся на громадянина Польщі та зірвав з нього футболку з надписом „Волинь – пам’ятаємо!" А на запитання польського суду, навіщо це зробив, сказав нібито, що не погоджується на нападки на його національного героя, котрим є Степан Бандера.

Цей обман  мав місце під час розгляду законопроекту, який вводить штраф або покарання у вигляді тюремного ув’язнення терміном до трьох років за "заперечення злочинів українських націоналістів".

 Польські націоналісти під час нападу на українську мирну процесію. Видно момент, коли з одного з учасників нападники зривають вишиванку. Фото - prostir.pl

Газета українців Польщі "Наше слово" повідомляє, що насправді в районному суді в Перемишлі 22,24 та 25 січня відбувався процес у справі нападу агресивних молодиків з правих польських організацій. У червні 2016 року вони зірвали з учасника української церковної ходи вишиванку, пошкодили йому руку, копнули його сина.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.