На Донбасі встановили меморіальну дошку сотнику УНР

19 лютого в Покровську Донецької області встановили меморіальну дошку Нечипору Губі, сотнику Армії Української Народної Республіки.

Про це повідомляє "Gazeta.ua".

 Меморіальна дошка. Фото: Maksym Potapchuk

З ініціативою щодо увічнення пам'яті земляка звернулися представники громадських організацій, а сама акція стала можливою за підтримки місцевої влади та Міністерства інформаційної політики.

"Сьогодні ми згадуємо нашого видатного земляка, який сто років тому захищав українську незалежність", - сказав Покровський міський голова Руслан Требушкін на відкритті. – Минуло століття – і, на жаль, українці знову повинні зі зброєю в руках відстоювати нашу державність".

"Вшанування героїв УНР, донеччан-патріотів має особливу важливість", - впевнений начальник сектора інформаційної реінтеграції Криму та Донбасу Міністерства інформполітики Віктор Литвинов. - "Тому що це ще раз доводить: Донбас – Україна і завжди нею був, що б не говорили наші вороги".

ДОВІДКА:

Нечипір Данилович Губа народився 9 лютого 1892 на станції Гришине, яка перебувала на території сучасного Покровська. У роки Першої світової війни був мобілізований до російської армії, служив підосавулом 2-го Чорноморського полку Кубанського козачого війська.

Після проголошення незалежності УНР вступив до війська молодої держави. У 1919 році очолював школу підстаршин 9-ї Залізничної дивізії армії УНР. Добровольцем у складі 3-го кінного полку брав участь в Першому Зимовому поході. Після поразки УНР, по деякими даними, емігрував.

Нагадуємо, що 27 січня у Бахмачі відкрили меморіальну дошку на честь оборонців УНР.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.