АНОНС: Почався прийом заявок на симпозіум "Візуалізація епохи Голодомору"

4–6 червня 2018 року в Києві відбудеться Міжнародний міждисциплінарний науковий симпозіум "Візуалізація епохи Голодомору: джерела, наративи, контексти".

Останні десятиліття позначені "візуальним поворотом" у різних способах написання історії – політичної, економічної, культурної, соціальної.

Дедалі активне звернення дослідників до візуальних матеріалів як тексту не тільки дозволяє виявити нові факти, уточнює й увиразнює відому за документами інформацію, але й суттєво розширює методичні можливості науковців.

Між тим, у презентаціях проблематики Голодомору усе ще переважають традиційні підходи: образотворчі свідоцтва здебільшого мають допоміжний характер, виступаючи простою ілюстрацією письмової історії.

Нерідкими є представлення теми за допомогою образів голоду на Поволжі в Росії початку 1920-х років. Як і (не)навмисні фальшування візуальних документів, що породжує недовіру до зображальних джерел як автентичного образу/зліпка минулого.

У фокусі Міжнародного наукового симпозіуму перебуватимуть ключові методологічні проблеми, пов’язані з осмисленням і використанням усього комплексу зображальних джерел епохи Голодомору – у міждисциплінарному вимірі, на підставі новітніх наукових підходів.

Панельні дискусії в ході триденної роботи охоплюватимуть такі основні теми:

– Архівні, бібліотечні, музейні, приватні колекції зображальних джерел епохи Голодомору.

– Типологія, способи ідентифікації зображальних джерел. Чому важливе звернення до візуальних матеріалів як до текстів?

– Унікальність і типовість як елементи репрезентативності зображальних джерел, методичний інструментарій прочитання і розуміння закодованої в них інформації.

– "Перевернута реальність" як спосіб і практика радянської візуалізації епохи Голодомору: пропагандистські образи і засоби "стирання" пам’яті.

– Візуальні свідоцтва як різновид політично мотивованих прикладів.

– Способи представлення, освітній і виховний потенціал візуальних "текстів" з історії Голодомору у шкільних та вузівських навчальних виданнях.

Заявки для участі в симпозіумі (тема і основні ідеї виступу – 300 слів, резюме) просимо надсилати на електронну адресу visual.sources.holodomor.symposium@gmail.com

Організатори покриватимуть витрати на проїзд, проживання, харчування учасників.

Кінцевий термін подачі заявок – 5 травня 2018 року.

4–6 червня 2018 року, початок – 10.00

Місце: Мала конференц-зала Національної академії наук України, вул. Володимирська, 55).

Організатори: Український інститут національної пам’яті, Інститут історії України НАН України, Український науково-дослідний та освітній центр вивчення Голодомору (HREC in Ukraine), Інститут демографії ім. М.В. Птухи НАН України, Центральний державний кінофотофоноархів України імені Г.С. Пшеничного, Національний музей історії України, Національний художній музей України, Науково-освітній консорціум вивчення Голодомору при Канадському інституті українських студій Альбертського університету, Український інститут Гарвардського університету.

Із додатковими запитаннями звертатися за телефоном:

+38 097 318 43 39.

Мої парламентські вибори: 1990 рік

«…Отрицательное воздействие на обстановку в городе Житомире имели выступления участников республиканского фестиваля «Червона рута», концерты которого проходили 10-11 февраля в Облмуздрамтеатре. В программе, выступлениях пропогандировалась идея «самостоятельной Украины»… - КГБ сигналізувало «нагору» про ситуацію в Житомирі.

Влад Троїцький: «В Україні починає формуватися традиція усвідомлення генезису»

Інтерв’ю з театральним режисером Владом Троїцьким для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Восьме травня. Чому полеглих згадують у тиші

8 травня 1919 року лондонський часопис Evening News надрукував лист одного з своїх дописувачів із міркуваннями про те, як краще відзначити «День миру» - тобто першу річницю завершення світової війни. Його автор закликав започаткувати нову загальнонаціональну традицію - згадувати загиблих у війні хвилинами мовчання.

Вінстон Черчилль: "Совєтська загроза вже замінила собою нацистського ворога…"

На тлі 80-ї річниці завершення Другої світової війни варто згадати про одну з ключових постатей тих подій – прем'єр-міністра Великої Британії Вінстона Спенсера Черчилля – харизматичного політика, який понад усе в своєму житті нероздільно й повсякчас дбав про свій власний престиж та престиж Великої Британії, а перемогу над її ворогами вважав своєю власною справою, зумівши реалізувати з блискавичною енергійністю свою дитячу мрію – за умови можливості мати два життя – одне прожити як політик, друге – як воєначальник.