АНОНС: Концерт Тараса Компаніченка "Пісні Української революції" в Києві

Кобзар Тарас Компаніченко даватиме концерт "Пісні Української революції" в Києві.

Кобзар Тарас Компаніченко – знакова постать в українській музичній культурі: мудрець, етнограф, просвітник, співак і дослідник українського минулого, збирач і популяризатор старовинної музики, зокрема, пісень української революції, яких співали борці за українську незалежність сто років тому. 

"На початку Незалежності, чи, достеменніше, перед Незалежністю, ще ті люди, які воювали в січових стрільцях, були живі. І можна було це від них "хапати", галичани були активними… І ми думали, що це, власне, і є тільки. А потім… Я ще тоді, коли це все вивчав, записував, в кінці чи в середині 1980-х років, побачив: є такі тексти, які не попадають в збірники", – розповідав Тарас Компаніченко про свій перший досвід дослідження пісенної культури доби Української революції 1917–1921 років.

 

А далі була складна, але захоплююча робота – віднаходження у спогадах, поетичних і пісенних збірках, розмаїтих документах доби крупинок інформації.

Час відкрити широким колам любителів музики і історії героїчний світ музичної культури доби УНР.

4 березня, неділя, 15.00

Місце: Музей театрального, музичного та кіномистецтва України (Київ, вул. Лаврська, 9, корп. 26 - на території Києво-Печерського заповідника).

Організатори: Генерація волі та Музей театрального, музичного та кіномистецтва України за підтримки Департаменту культури КМДА.

Вхід вільний.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.