АНОНС: Концерт Тараса Компаніченка "Пісні Української революції" в Києві

Кобзар Тарас Компаніченко даватиме концерт "Пісні Української революції" в Києві.

Кобзар Тарас Компаніченко – знакова постать в українській музичній культурі: мудрець, етнограф, просвітник, співак і дослідник українського минулого, збирач і популяризатор старовинної музики, зокрема, пісень української революції, яких співали борці за українську незалежність сто років тому. 

"На початку Незалежності, чи, достеменніше, перед Незалежністю, ще ті люди, які воювали в січових стрільцях, були живі. І можна було це від них "хапати", галичани були активними… І ми думали, що це, власне, і є тільки. А потім… Я ще тоді, коли це все вивчав, записував, в кінці чи в середині 1980-х років, побачив: є такі тексти, які не попадають в збірники", – розповідав Тарас Компаніченко про свій перший досвід дослідження пісенної культури доби Української революції 1917–1921 років.

 

А далі була складна, але захоплююча робота – віднаходження у спогадах, поетичних і пісенних збірках, розмаїтих документах доби крупинок інформації.

Час відкрити широким колам любителів музики і історії героїчний світ музичної культури доби УНР.

4 березня, неділя, 15.00

Місце: Музей театрального, музичного та кіномистецтва України (Київ, вул. Лаврська, 9, корп. 26 - на території Києво-Печерського заповідника).

Організатори: Генерація волі та Музей театрального, музичного та кіномистецтва України за підтримки Департаменту культури КМДА.

Вхід вільний.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.