АНОНС: Презентація першого тому праць Ольґерда Іполита Бочковського в Києві

Книгарня "Є", Центр дослідження культури та історії східноєвропейського єврейства та видавництво "Дух і Літера" запрошують на презентацію проекту "Україна. Європа: 1921–1939" і першої книги з серії — "Ольґерд Іполит Бочковський. Вибрані праці та документи. Том І".

Ольґерд-Іполит Бочковський (1885—1939) — український соціолог, політолог і етнолог. Один із провідних європейських фахівців з теорії нації та національних відносин першої половини ХХ століття; педагог, публіцист і громадський діяч.

Праці Бочковського лунають з минулого, змальовуючи яскраву картину соціальних та політичних відносин в Європі на початку ХХ століття. Водночас вони дають читачеві можливість задуматись над наслідками історичних подій та їхньою важливістю для сьогодення. 

Перший том вибраних праць Ольґерда Бочковського містить три його ранні праці: "Фінляндія і фінляндське питання" (1916), "Поневолені народи царської імперії, їх національне відродження та автономічні прямування (до національної справи в Росії)" (1916) та "Національна справа (Статті про національне питання в зв’язку з сучасною війною)" (1918, 1920).

 

У цих роботах науковець виклав свою концепцію національного відродження поневолених народів, їхнього перетворення у модерні нації та змагання за здобуття або відродження власної державності.

До тому включені також три статті Бочковського 1933 р. з критикою позиції західноєвропейських політичних діячів щодо Голодомору та терору в підрадянській Україні.

Це видання — перше з запланованих книг, які мають на меті представити читачеві спадок цього важливого для України діяча. Другий том вийде друком вже цього року і буде представлений на книжкових ярмарках.

Учасники презентації: Оля Гнатюк, Мирослав Чех, Віктор Рибчук.

14 березня, середа, 18.30

Місце: Книгарня "Є" (м. Київ, вул. Лисенка, 3, м. "Золоті ворота").

Організатори: Центр дослідження культури та історії східноєвропейського єврейства, видавництво "Дух і літера" та Книгарня "Є".

Вхід вільний.

Читайте також:

Ольґерд-Іполит Бочковський: БЕЗХРЕБЕТНА ЕВРОПА

ОЛЬҐЕРД БОЧКОВСЬКИЙ: Я ЗВИНУВАЧУЮ!

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.