У польський меморіал на Личакові у Львові кинули гранату

13 березня, близько 21:40 пролунав вибух на Личаківському цвинтарі у Львові.

Вибух стався біля польського Меморіалу орлят, повідомляє "Збруч" із посиланнм на департамент із питань цивільного захисту Львівської ОДА.

Вибуховий предмет кинула невідома особ. Імовірно, це була граната РГД-5. У результаті вибуху утворилася вирва діаметром 20 см, постраждалих осіб немає, споруди меморіалу ушкоджень не отримали.

На місці події майже до ранку працювали слідчо-оперативні групи Нацполіції, СБУ й рятувальників.

Відомості за цим фактом внесені в єдиний реєстр досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 ("хуліганство") КК України. Санкція статті передбачає покарання – позбавлення волі на строк від трьох до семи років. Проводяться слідчі дії, правоохоронці встановлюють осіб, причетних до скоєння злочин.

Акт вандалізму засудив міністр закордонних справ України Павло Клімкін.

"Кожна людина заслуговує на людську шану. Два тижні тому я був на Личаківському кладовищі та поклав квіти до Меморіалу львівських орлят. Категорично засуджую акт вандалізму, вчинений цієї ночі поблизу Меморіалу", - написав Клімкін у своєму Twitter’і.

Напередодні стало відомо, що польська влада вирішила відмовитись від реконструкції Меморіалу орлят через напружені стосунки з Україною і провести лише косметичний ремонт на об’єкті.

Нагадаємо, львівськими орлятами в Польщі називають юнаків-добровольців, які билися за Львів з українцями (1918-1919) та більшовиками (1920). Меморіал є частиною Цвинтаря оборонців Львова, який розташовується на території Личаківського кладовища.

Спроруждення меморіалу тривало в 1926-1939 роках, за часів радянської влади поховання були зруйновані. Реконструйований меморіал відкрили 2005 року. 

"Прапор червоно-чорний - це наше знамено…". Яким був стяг УПА?

Ідея цієї публікації народилась під час однієї з численних дискусій у фейсбуці. Яким був прапор, під яким у бій йшли постанські загони? А яким знамено ОУН? І хто правий, адже в спогадах ветеранів є різні інтерпретації?

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.