Низку земських шкіл початку ХХ ст. визнали пам‘ятками культурної спадщини. ФОТО

Земські школи, збудовані у 1901-1916-х роках за проектом архітектора Опанаса Сластіона, визнані пам‘ятками культурної спадщини місцевого значення.

Таких будівель, збудованих в унікальному стилі український архітектурний модерн, збереглося майже 50, передає "Українська правда. Життя".

Вони розташовуються в Лубенському, Лохвицькому, Пирятинському та Чорнухинському районах Полтавської області, а також у Варвинському районі Чернігівської та Роменському районі Сумської областей.

 Для збільшення натисніть тут.

Рішення про новий статус шкіл прийняла експертна рада Управління охорони культурної спадщини Міністерства культури.

Рада також рекомендувала надати цим школам статус національних пам'яток, повідомила на своїй сторінці у "Фейсбуці"" телеведуча, перший заступник голови Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення Ольга Герасим'юк.

 

Над відновленням та визнанням шкіл пам‘ятками загалом дев`ять років трудилася команда активістів. У проекті "Школи Лохвицького земства" працювала ціла команда архітекторів, яку очолював Іван Биков. Надалі активісти планують їх відбудувати та відремонтувати.

Нагадаємо, комплекс споруд міста Лисичанськ, що на Луганщині, отримав премію "Бельгійська спадщина за кордоном".

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.