Полки Нацгвардії одержали імена Богуна та Вишневецького

Відповідні укази Президент України Петро Порошенко підписав 26 березня з нагоди 4-ї річниці відродження Національної гвардії України.

Про це повідомляє офіційний сайт Президента України.

8-й полк оперативного призначення НГУ одержав почесне найменування на честь Івана Богуна (? –1664) – козацького полковника у війську гетьмана Богдана Хмельницького.

19-й полк оперативного призначення віднині іменуватиметься на честь Дмитра Вишневецького (бл. 1517–1563/1564) – українсько-литовського православного шляхтича Великого князівства Литовського, козацького ватажка. 1556 року Вишневецький збудував фортецю на о. Мала Хортиця – прообраз Запорізької Січі.

 Фото: president.gov.ua

Нові назви надані гвардійцям "з метою відновлення історичних традицій національного війська, увічнення пам’яті українців, які зробили значний внесок у створення та розвиток держави, а також захист її територіальної цілісності й незалежності, національно-патріотичного виховання особового складу Національної гвардії України".

Під час урочистостей з нагоди 4-ї річниці Національної гвардії в Міжнародному міжвідомчому багатопрофільному центрі підготовки підрозділів НГУ Петро Порошенко вручив прапори частин командирам відповідних полків.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.