На Одещині знесли останній пам’ятник комуністичному вождеві

У селі Заводівка на Одещині демонтовано останній на території регіону пам'ятник одному з вождів тоталітарного режиму - Сергію Кірову, що стояв поряд з місцевим будинком культури.

Про це повідомив виконувач обов'язків голови Березівської райдержадміністрації Сергій Лоскутніков, пише "Українська правда" з посиланням на "Укрінформ".

"Пам'ятник більшовицькому вождю Кірову було демонтовано після сьогоднішньої зустрічі в райдержадміністрації, на якій керівнику Заводівської сільради Максиму Кутовому пред'явлено деякі архівні документи, пов'язані з діяльністю колишнього колгоспу ім. Кірова і спорудженням у Заводівці цієї скульптури", - зазначив Лоскутніков.

 

Раніше голова сільради Кутовий відмовлявся виконувати вимоги закону про декомунізацію, мотивуючи це відсутністю напису чи таблички на постаменті пам'ятника.

"Я прибув до Заводівки й очолив сільраду менше року тому. Не знаю, кому поставлений пам'ятник поряд з будинком культури - Кірову чи комусь іншому. Бо на ньому нема таблички. Тому й не будемо його зносити", - пояснював свою позицію Кутовий.

Водночас він підтвердив, що керівництво Березівського району уже звертало увагу на ігнорування вимог закону, що передбачає знесення символів тоталітарного режиму.

"Однак мені не показали документів, що це саме пам'ятник Кірову. Я знаю лише, що місцеві жителі колись працювали у колгоспі ім. Кірова. І також знаю свої права й повноваження", - твердив сільський голова.

Як повідомлялося, торік так само намагався блокувати знесення останніх пам'ятників вождям тоталітарного режиму Леніну і Калініну у Болградському районі Кубейський селищний голова. При цьому колишній партфункціонер КПРС посилався на нестачу коштів для проведення демонтажних робіт.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.