Вийшов документальний збірник про боротьбу комуністичної Польщі проти ОУН

Вийшов друком збірник документів з архівів польських і радянських спецслужб "Організація Українських Націоналістів в Польщі в 1944—1950 роках. Ліквідація керівних структур".

Про це повідомив історик д. і. н. Юрій Шаповал у статті, опублікованій у "Дзеркалі тижня".

Збірник є 9-м томом документальної серії "Польща та Україна у тридцятих-сорокових роках ХХ століття", яку започатковано 1996 року.

Цей том на 1568 сторінок тексту охоплює документи, пов'язані з боротьбою Управління громадської безпеки комуністичної Польщі із керівництвом Закерзонського краю ОУН(б) - структурною одиницею, яка існувала на українських етнічних землях у Польській державі.

"Нагадаю: перші повоєнні роки в історії українсько-польських відносин були особливим періодом. Українсько-польський конфлікт, що тривав на території спільного проживання двох наших народів у 1944—1947 рр., і досі викликає дуже емоційні реакції. Так само досі залишається маловідомою, або, так би мовити, такою, якої уникають, тема діяльності українських націоналістів у Польщі в 1944—1948 рр.", — так охарактеризував Юрій Шаповал особливості історичного періоду, якому присвячене видання.

 Фото: FB Володимир В'ятрович

Документи, які увійшли до збірника, походять із архівних фондів Інституту національної пам'яті Польщі та Галузевого державного архіву Служби безпеки України.

"Наголошу, що в нашому виданні йдеться про ліквідацію керівництва ОУН у Польщі, а не командування Української Повстанської Армії. Обидві організації, або формування, ми трактуємо як окремі, а не тотожні структури", — додав Шаповал.

На важливості даного видання саме зараз наголосив і Голова Українського інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович.

"Цю книгу ми задумали з тодішнім керівником польського Інституту національної пам‘яті Янушом Куртикою 9 років тому. З того часу багато змінилося - загинув у Смоленській катастрофі Куртика, кілька разів помінялося керівництво архіву СБУ та ІПН. Поява книги саме сьогодні - вкрай актуальна, адже у ній ідеться про те, як комуністичні спецслужби Польщі придушували український національний рух",— написав він на своїй сторінці у "Фейсбуці".

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.