Вийшов документальний збірник про боротьбу комуністичної Польщі проти ОУН

Вийшов друком збірник документів з архівів польських і радянських спецслужб "Організація Українських Націоналістів в Польщі в 1944—1950 роках. Ліквідація керівних структур".

Про це повідомив історик д. і. н. Юрій Шаповал у статті, опублікованій у "Дзеркалі тижня".

Збірник є 9-м томом документальної серії "Польща та Україна у тридцятих-сорокових роках ХХ століття", яку започатковано 1996 року.

Цей том на 1568 сторінок тексту охоплює документи, пов'язані з боротьбою Управління громадської безпеки комуністичної Польщі із керівництвом Закерзонського краю ОУН(б) - структурною одиницею, яка існувала на українських етнічних землях у Польській державі.

"Нагадаю: перші повоєнні роки в історії українсько-польських відносин були особливим періодом. Українсько-польський конфлікт, що тривав на території спільного проживання двох наших народів у 1944—1947 рр., і досі викликає дуже емоційні реакції. Так само досі залишається маловідомою, або, так би мовити, такою, якої уникають, тема діяльності українських націоналістів у Польщі в 1944—1948 рр.", — так охарактеризував Юрій Шаповал особливості історичного періоду, якому присвячене видання.

 Фото: FB Володимир В'ятрович

Документи, які увійшли до збірника, походять із архівних фондів Інституту національної пам'яті Польщі та Галузевого державного архіву Служби безпеки України.

"Наголошу, що в нашому виданні йдеться про ліквідацію керівництва ОУН у Польщі, а не командування Української Повстанської Армії. Обидві організації, або формування, ми трактуємо як окремі, а не тотожні структури", — додав Шаповал.

На важливості даного видання саме зараз наголосив і Голова Українського інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович.

"Цю книгу ми задумали з тодішнім керівником польського Інституту національної пам‘яті Янушом Куртикою 9 років тому. З того часу багато змінилося - загинув у Смоленській катастрофі Куртика, кілька разів помінялося керівництво архіву СБУ та ІПН. Поява книги саме сьогодні - вкрай актуальна, адже у ній ідеться про те, як комуністичні спецслужби Польщі придушували український національний рух",— написав він на своїй сторінці у "Фейсбуці".

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.