Музей у Дніпрі отримав колекцію давньогрецьких амфор. ФОТО

Дніпропетровському національному історичному музею імені Яворницького передали колекцію фрагментів давньогрецьких амфор, зібраних на території краю протягом 30 років.

Про це "Радіо Свобода" розповів заступник директора музею з наукових питань Олександр Старік.

 

За його словами, український дослідник давньогрецьких клейм, нікопольчанин Олег Фатєєв передав у фонди музею велику кількість фрагментів амфор із клеймами, ніжок амфор, керамічних прясел, фрагментів ліпних скіфських посудин.

Їхню точну кількість фахівцям ще належить встановити. Більшість предметів походить з околиць селища Капулівка в Нікопольському районі і зібрана на обвалених схилах Каховського водосховища.

Олег Фатєєв збирав їх майже 33 роки свого життя: відшукував сам, купував та вимінював у місцевих жителів, класифікував, вивчав, описував.

 

Як повідомив Олександр Старік, передання зібрання музеєві стало непересічною подією.

"Людина збирала ці експонати фактично все життя. Він їх класифікував, датував, зробив бірочки майже до кожного експоната. Нам не просто передали цінний матеріал, але передали матеріал уже класифікований.

Є інформація, де вони знайдені, що саме це за клеймо, до якого міста-держави належить тощо, бо все це давньогрецькі амфори з різних міст. Це давньогрецький імпорт.

Більшість клейм знайдено на території сучасної Капулівки, де було велике поселення скіфських часів. Саме ці клейми можуть відкрити нам, якими були торговельні зв’язки жителів поселення, хто виробляв ці амфори, клеймо може багато чого сказати. Це буде найбільша така колекція у регіоні, більші, наскільки я знаю, є тільки в музеях Криму", – сказав Олександр Старік.

 

За його словами, найбільш рідкісні і яскраві предмети колекції будуть експонувати в музеї, решту – зберігатимуть у фондах і досліджуватимуть. Фахівці також зможуть реставрувати частину амфор за вцілілими фрагментами.

Нагадуємо, що 3 квітня Кабмін заклав капсулу ІІ черги будівництва Меморіалу Голодомору.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.