АНОНС: Виставка «На межі можливого: втеча з острова Узедом»

Яка доля спіткала колишніх в’язнів німецького табору? Де вони знайшли свій останній спочинок? Цьому присвячене музейне розслідування, що приурочене до Міжнародного дня визволення в’язнів нацистських концтаборів.

Про це повідомляє Національний музей історії України у Другій світовій війні.

Фото ілюстративне. Німецький бомбардувальник Heinkel He 111
 

Це дослідження – розповідь про втечу у 1944 р. десяти радянських військовополонених на чолі з Михайлом Дев’ятаєвим із німецького табору поблизу секретного полігону Пенемюнде на острові Узедом, де випробовувалася ракетна зброя: снаряди "ФАУ-1" та ракети "ФАУ-2".

Місце: Національний музей історії України у Другій світовій війні, вул. Лаврська, 27, м. Київ

Час: 11 квітня, середа, 13.00

Вхід вільний

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.