У Тернополі проведуть розкопки старої гімназії

Відкопати старий фундамент зруйнованої гімназії планує міська рада. Окрім того, на цьому місці встановлять пам'ятник гімназисту.

Про це повідомляє видання "20 хвилин".

 Стара поштівка із зображенням сучасної вулиці Сагайдачного. Фото: "20 хвилин".

Цьогоріч у міській раді планують відновити чимало історичних пам’яток, які були втрачені за часів війни.

"Ми плануємо частково відкрити фундамент української гімназії, яка була розташована біля пам'ятника Франка на вулиці Сагайдачного, - розповів заступник міського голови Леонід Бицюра.

Фунтамент гімназії зберігся під землею. Ідея така, щоб відкопати частину муру і закрити його під скло. Також плануємо поставити макет будівлі самої гімназії, а поруч встановити пам'ятник гімназиста за партою, за яку також зможе сісти турист".

Коли точно в Тернополі відкриють ще одну туристичну візитівку, чиновник наразі не знає.

Довідка. Перша тернопільська гімназія — колишній середній навчальний заклад у Тернополі. Будівля знаходилась на місці, де в 1995 році встановили пам'ятник Іванові Франку(вулиця Гетьмана Сагайдачного).

Заснована як навчальний заклад з німецькою мовою навчання (міністерське розпорядження від 11 вересня 1848 року № 5843). Іван Пулюй разом з братами Олександром та Володимиром Барвінськими під час навчання у цій гімназії стали співзасновниками та активними діячами таємного товариства української молоді "Громада".

Львівський греко-католицький митрополит Михайло (Левицький) добився появи 31 липня 1851 року цісарського вердикту, на основі якого у державних гімназіях у Львові, Самборі, Перемишлі, Станіславові, Тернополі і Бережанах ввели викладання релігії українською мовою.

У 1884 році гімназія стала називатись вищою. Після окупації Польщею ЗУНР викладовою мовою надалі була польська. Принаймні з 1925 року називалась Державна гімназія № 1 імені Вінцента Поля, який навчався в Тернопільській гімназії єзуїтів. Під час нацистської окупації тут діяв військовий шпиталь для німецьких солдатів. Будинок гімназії зруйнований під час боїв за місто у 1944 році.

Нагадуємо, що у Тернополі планують відновити підземний храм.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.