У Києві викрали меморіальну дошку Івану Миколайчуку

Меморіальну дошку Івану Миколайчуку викрали з фасаду будинку за адресою вул. І.Миколайчука, 5 (кол. Серафимовича), де він жив.

Про це повідомляє "Україна молода" з посиланням на голову Національної спілки кінематографістів України Сергія Тримбача.

 Фото:"Україна молода"

"Табличка зникла зникла з будинку більше двох тижнів тому. Про інцидент повідомили поліцію, проте боялися говорити публічно оскільки могла би дізнатися вдова Івана Миколайчука, Марія Євгенівна. Вона не знала, бо не виходила з дому, зі здоров'ям були проблеми.

Тепер вона дізналася також" - йдеться у повідомленні С. Тримбача.

Автором дошки є скульптор Анатолій Фуженко (1936-1999).

  Фото:"Україна молода"

"Всі необхідні заяви до правоохоронних органів було зроблено, а Національна спілка кінематографістів звернулася навіть до керівництва МВС з проханням зробити все, аби злочинці були знайдені. Поки що не відомо про жодні результати пошуків.

Втім, одне зрозуміло вже зараз – меморіальну дошку не повернути. Треба подумати про те, як виготовити нову – чи копію Фуженкового варіанту, чи подумати про нову дошку, уже не в метал" - відзначив голова спілки кінематографістів.

Нагадуємо, що на початку березня у Києві викрали бюст Лесі Українки з фасаду її музею, а наприкінці місяця зловмисників затримали.

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.