У Києві викрали меморіальну дошку Івану Миколайчуку

Меморіальну дошку Івану Миколайчуку викрали з фасаду будинку за адресою вул. І.Миколайчука, 5 (кол. Серафимовича), де він жив.

Про це повідомляє "Україна молода" з посиланням на голову Національної спілки кінематографістів України Сергія Тримбача.

 Фото:"Україна молода"

"Табличка зникла зникла з будинку більше двох тижнів тому. Про інцидент повідомили поліцію, проте боялися говорити публічно оскільки могла би дізнатися вдова Івана Миколайчука, Марія Євгенівна. Вона не знала, бо не виходила з дому, зі здоров'ям були проблеми.

Тепер вона дізналася також" - йдеться у повідомленні С. Тримбача.

Автором дошки є скульптор Анатолій Фуженко (1936-1999).

  Фото:"Україна молода"

"Всі необхідні заяви до правоохоронних органів було зроблено, а Національна спілка кінематографістів звернулася навіть до керівництва МВС з проханням зробити все, аби злочинці були знайдені. Поки що не відомо про жодні результати пошуків.

Втім, одне зрозуміло вже зараз – меморіальну дошку не повернути. Треба подумати про те, як виготовити нову – чи копію Фуженкового варіанту, чи подумати про нову дошку, уже не в метал" - відзначив голова спілки кінематографістів.

Нагадуємо, що на початку березня у Києві викрали бюст Лесі Українки з фасаду її музею, а наприкінці місяця зловмисників затримали.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.