АНОНС: Обговорення книжки "Кам’яний гість"

Для кого і чому ми (не) зберігаємо спадщину? Що для вас (не) означає пам’ятник Леніну? Чи залишиться Ленін у переліку важливих історичних осіб в історії України? Чи буде забутий зі знесенням пам’ятників? Чи не стає сьогодні радянське минуле «сувенірною лавкою»?

Про це повідомляє "Книгарня Є"

 

1 серпня 1990 року в українському місті Червоноград сталася безпрецедентна в СРСР подія – вперше був демонтований пам’ятник Леніну. Знесення статуї творцю радянської держави на початку 1990-х в західних областях контрастує з іншими регіонами, де пам’ятники залишалися до 2014 року.

Радянська спадщина, і пам’ятники Леніну як її центральний елемент, дедалі частіше стають предметом експертного обговорення в Україні. Учасники дискусій, зазвичай, мають визначену позицію щодо долі радянських символів: або зберігати "для історії", або знищувати як нав’язану спадщину.

Наявність сумнівів чи невпевненість "не вітаються", адже передбачається, що інтелектуальна еліта має продукувати чіткі відповіді на такі питання.

Однак за дискусіями щодо долі радянських символів, криється інше більш важливе питання: яке наше ставлення до минулого? Усвідомлення цього необхідно зокрема для діалогу з мешканцями окупованих територій, де пам’ятник Леніну досі залишається на головних площах.

У річницю ухвалення декомунізаційних законів про книжку говоритимуть авторка Олександра Гайдай та професор Владислав Гриневич.

Час: 10 квітня, вівторок, 18.00

Місце: Книгарня "Є", вул. Хрещатик, 46, м. Київ

Нагадуємо, що наприкінці березня на Одещині знесли останній пам’ятник комуністичному вождеві.

Чорнобильська катастрофа. Смерть тисяч людей заради виживання радянського режиму

Аварія на Чорнобильській АЕС сталася 37 років тому – у 1986 році. Тодішній комуністичний режим до останнього намагався приховати інформацію про масштаби забруднення території та опромінення радіацією людей. Приховував не тому, що розумів масштаби і наслідки катастрофи. А тому, що влада завжди так працювала і показувала СРСР як найкращу в світі державу, в якій ніяких катастроф ніколи не відбувається

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.