Книжка «Історичної правди» отримала премію «Глиняний кіт-2017»

Літературна премія підсумків року «Глиняний кіт-2017» оголосила список із 20-ти цьогорічних лауреатів.

Нагородження відбулося 12 квітня у Києві, в Центрі Курбаса повідомляє "Читомо".

Фото: Вахтанг Кіпіані 

Серед номінтаів, зокрема:

Вахтанг Кіпіані. Книжка "Війна двох правд. Поляки та українці у кривавому ХХ столітті". Видавництво "Віват".

Премія "Глиняний кіт" – щорічна відзнака, яку присуджують українським письменникам та перекладачам за визначні досягнення у літературній сфері. Організатори: Національна спілка письменників України та Інститут літератури НАН України ім. Т.Г. Шевченка.

"Війна двох правд. Поляки та українці у кривавому ХХ столітті". Під обкладинкою цієї книжки ви знайдете факти, результати досліджень та міркувань провідних спеціалістів із проблем українсько-польських відносин. Автори статей, зібраних завдяки виданню "Історична правда", спробували висвітлити правду про суперечливі події XX століття в історії двох народів.

Тема історичної пам’яті актуальна повсякчас, хай би про які націю, етнос чи державу йшлося. Нерозв’язані гострі питання спільного минулого України та Польщі сьогодні заважають обом країнам без спотикань здійснювати поступ на шляху примирення.

Нагадуємо, що американсько-український історик Сергій Плохій став лауреатом Шевченківської премії.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.