АНОНС: Блаженніший Святослав презентує виставку "УГКЦ – час випробувань" у музеї Другої світової

19 квітня в Національному музеї історії України у Другій світовій війні відбудеться презентація виставки "УГКЦ – час випробувань".

Виставка музейними засобами відтворює ключові події на тернистому шляху до відродження церкви, віддає данину пам’яті священикам і вірянам-греко-католикам.

Акцент зроблено на життєписах греко-католицьких єпископату та священиків, які здійснювали душпастирську діяльність під час радянської та нацистської окупацій Галичини.

 

Незважаючи на широку кампанію з переслідування, залякування, дискредитації греко-католицького духовенства, звинувачення у зв’язках із націоналістичним підпіллям, духовні отці забезпечили існування Церкви в надскладних історичних обставинах, зберегли можливість для своїх вірних здійснювати релігійні практики, рятували євреїв під час нацистської окупації,надавали допомогу повстанцям.

Науковці під час численних відряджень по крихтах збирали оригінальні матеріали. Вони є свідченням глибокої християнської віри та незламної відданості своїй Церкві й народу. Дотепер їх приховували в родинних й особистих колекціях. Ці експонати широкому загалу представлені вперше.

Унікальні артефакти митрополита Андрея Шептицького та о. Климентія Шептицького, патріарха Йосифа Сліпого, владики Володимира Стернюка та інших для експонування надав директоро Музею Митрополита Андрея Шептицького Львівської архієпархії УГКЦ о. Севастіяном. 

На виставці також представлені документи з фондів Галузевого державного архіву Служби безпеки України та Центрального державного архіву громадських об’єднань України.

У відкритті візьмуть участь: Глава УГКЦ Блаженніший Святослав, науковці, архівісти та студентська молодь.

19 квітня, 11.00

Місце: головна експозиція Національного музею історії України у Другійсвітовій війні (Київ, вул. Лаврська, 27).

Організатори: Міністерство культури України, Національний музей історії України у Другій світовій війні, Музей Митрополита Андрея Шептицького, Галузевий державний архів Служби безпеки України та Центральний державний архів громадських об’єднань України.

Вхід вільний.

Акредитація ЗМІ: 097-168-86-57, Жанна Очеретяна, e-mail: warmuseum.kiev@gmail.com.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.