22 квітня 1918

100-річчя від початку звільнення Криму від більшовиків – звернення Президента

22 квітня виповнилося 100 років від дня, коли у 1918 році війська Петра Болбочана прорвали більшовицькі укріплення на Чонгарі й вирушили на звільнення Криму від московської окупації.

 

Шановні співвітчизники!

Блискавично проведена військова операція по захопленню Сальківського мосту через озеро Сиваш дала змогу збройним силам Української Народної Республіки швидко просунутись у глиб півострова і 24 квітня звільнити Сімферополь.

"Ніде по всій Україні не зустрічали українського війська з таким ентузіазмом, з такими оваціями і з таким захопленням, як робило це населення Сімферополя. Всі вулиці були декоровані квітами й переповнені публікою, яка радісно вітала Болбочана.

Всю дорогу за самоходом бігла тисячна юрба народу, котра проводжала побідника і свого визволителя з таким запалом, з таким ентузіазмом, якому немає порівняння, якого ніколи не можна забути", – писав у своїх спогадах учасник Кримського походу Борис Монкевич.

Поза сумнівом, з військової точки зору армія УНР здобула в Криму визначну перемогу. Попри істотну перевагу сил "червоних", дії українських частин призвели до падіння більшовицького режиму в Криму, зумовили підняття на кораблях Чорноморського флоту у Севастополі українських прапорів.

Переконаний, що досвід героїчної боротьби українського народу за рідну землю, наша нинішня кропітка праця, спрямована на зміцнення армії, діяльність вітчизняних дипломатів на міжнародній арені, солідарний тиск світової спільноти на агресора невблаганно наближають час повернення віроломно анексованого Російською Федерацією Криму та українських земель на Донеччині та Луганщині.

Ми обов’язково переможемо.

Слава Україні!

Слава її героям!

Петро Порошенко

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.