22 квітня 1918

100-річчя від початку звільнення Криму від більшовиків – звернення Президента

22 квітня виповнилося 100 років від дня, коли у 1918 році війська Петра Болбочана прорвали більшовицькі укріплення на Чонгарі й вирушили на звільнення Криму від московської окупації.

 

Шановні співвітчизники!

Блискавично проведена військова операція по захопленню Сальківського мосту через озеро Сиваш дала змогу збройним силам Української Народної Республіки швидко просунутись у глиб півострова і 24 квітня звільнити Сімферополь.

"Ніде по всій Україні не зустрічали українського війська з таким ентузіазмом, з такими оваціями і з таким захопленням, як робило це населення Сімферополя. Всі вулиці були декоровані квітами й переповнені публікою, яка радісно вітала Болбочана.

Всю дорогу за самоходом бігла тисячна юрба народу, котра проводжала побідника і свого визволителя з таким запалом, з таким ентузіазмом, якому немає порівняння, якого ніколи не можна забути", – писав у своїх спогадах учасник Кримського походу Борис Монкевич.

Поза сумнівом, з військової точки зору армія УНР здобула в Криму визначну перемогу. Попри істотну перевагу сил "червоних", дії українських частин призвели до падіння більшовицького режиму в Криму, зумовили підняття на кораблях Чорноморського флоту у Севастополі українських прапорів.

Переконаний, що досвід героїчної боротьби українського народу за рідну землю, наша нинішня кропітка праця, спрямована на зміцнення армії, діяльність вітчизняних дипломатів на міжнародній арені, солідарний тиск світової спільноти на агресора невблаганно наближають час повернення віроломно анексованого Російською Федерацією Криму та українських земель на Донеччині та Луганщині.

Ми обов’язково переможемо.

Слава Україні!

Слава її героям!

Петро Порошенко

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.