29 квітня 1918

АНОНС: В Одесі відкриють виставку "Український флот 1917-1921 рр."

Виставка розповідає про історичне тло та передумови створення Українського флоту, а саме про Українську революцію 1917 – 1921 років.

Про це "Історичній правді" повідомили в Українському інституті національної пам’яті.

 

"Українська революція 1917 - 1921 років стала визначальним етапом нашої історії. Вона охопила усю Україну, усі її регіони. Але, на жаль, багато тогочасних подій і процесів залишаються малознаними для нашого покоління. І такою незнаною сторінкою є історія революційної боротьби українських моряків Чорноморського флоту.

Щоби нагадати сьогоднішнім українцям про цю важливу складову Української революції, про те, як народжувалися Українські військово-морські сили сто років тому, ми спільно із партнерами і створили цю виставку", - говорить заступник Голови Українського інституту національної пам’яті Володимир Тиліщак.

У створенні банерної експозиції були використані унікальні світлини того часу. Особливу увагу на виставці було приділено трьом кораблям: Есмінець "Завидний", Крейсер "Пам’ять "Меркурія" та Лінкор "Воля", які відіграли важливу роль в українізації Чорноморського флоту в 1917 році.

Довідково. 29 квітня 1918 року відбулася надзвичайно важливий епізод в історії українського флоту. Спираючись на рішення делегатів корабельних команд і настрої українських моряків та офіцерів, весь Чорноморський флот був проголошений флотом Української Народної Республіки і видано наказ урочисто підняти українські прапори.

Це рішення підтримала й виконала абсолютна більшість кораблів Чорноморського флоту. Ті ж команди, що перебували під впливом більшовиків, поспішно евакуювали свої кораблі із Севастополя до Новоросійська. День 29 квітня став тріумфом національної волі, на довгі роки ставши святом Українського Державного Флоту.

Виставку підготовлено Українським інститутом національної пам’яті спільно з Науково-дослідним інститутом українознавства. Захід присвячений сотій річниці підняття українських прапорів на Чорноморському флоті.

Завантажити виставку можна за посиланням.

Час: 29 квітня, неділя, 9:00

Місце: м. Одеса, Практична гавань

Контакт: Прес-служба Українського інституту національної пам’яті, +380 44 281 08 91

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.