Швейцарські диверсанти в часи "холодної війни" готувалися до партизанської війни — розсекречений звіт

У Швейцарії розсекретили таємний звіт, пов’язаний із таємною групою під назвою Project-26, яка діяла в часи "холодної війни".

Про це повідомляє "Європейська правда" з посиланням на ВВС.

Так званий "Звіт Корню" на 126 сторінках підготували в 1991 році, але згодом засекретили. Утім, опублікована інформація і зараз сильно відредагована урядом. Зокрема, там заретушовано всі імена і локації.

У документі міститься інформація про воєнізовану групу, про яку не знали ні широка громадськість, ні навіть парламент країни. Сформована в 1950-х роках, вона повинна була захищати Швейцарію на кордонах країни у разі радянського вторгнення.

Підземний бункер поблизу м. Гштада (кантон Берн) був однією з баз, яка служила секретній організації як сховище зброї та навчальний центр

Група діяла за межами контролю уряду Швейцарії, але була глибоко інтегрована в секретні військові служби. Project-26 розформували в 1990 році після того, як інформація про існування групи спричинила один із найгучніших скандалів в історії країни.

У лютому цього року газета Tages-Anzeiger повідомила, що Федеральний департамент оборони не зміг знайти 27 неопублікованих папок і досьє з розслідування щодо групи, яке проводилося після її розформування.

Дані опублікованого звіту показують, що нейтральна Швейцарія мала на диво тісну співпрацю з Великою Британією - членом НАТО.

До підрозділу входили близько 400 осіб. Його бійці регулярно їздили до Британії, часто використовуючи підроблені документи, і навчалися методам партизанської війни.

Під час навчань відпрацьовувалися, наприклад, підрив нафтопереробного заводу або стрибки з рухомого вертольота на корпус підводного човна, коли той знаходився на поверхні.

Р-26 також мав намір перевести свій командний центр до Британії у разі іноземного вторгнення до Швейцарії. Обладнання для переміщення зберігалося в сейфі у швейцарському посольстві в Лондоні.

Найбільш несподіваною стала інформація про те, що P-26 придбав зашифровану систему зв'язку "Гарпун". Цю ж систему використовували подібні військові групи у країнах-членах НАТО. Тому нейтральна Швейцарія, як видається, готувалася співпрацювати з НАТО у разі війни в Європі.

Повний звіт щодо діяльності групи, відповідно до швейцарських законів, не можна опублікувати до 2041 року. Швейцарський уряд стверджує, що продовження терміну секретності необхідне для захисту осіб, згаданих у звіті, які ще живі.

За словами істориків, воєнізовані мережі підтримувалися переважно США та Британією і мали підрозділи в Італії, Бельгії, Франції, Греції, Західній Німеччині та Нідерландах.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.