У Харкові повалили погруддя Георгію Жукову. ФОТО

У ніч із 5 на 6 травня ультраправі активісти повалили погруддя Маршалу Радянського Союзу Георгію Жукову в Харкові.

Про це повідомив рух "Фрайкор" на своїй сторінці у "Фейсбуці".

 Так бюст Маршалу СРСР виглядав "до".

Погруддя командувачу низки фронтів Червоної армії під час Другої світової війни Георгію Жукову розташовувалося на проспекті Петра Григоренка, який раніше був теж названий іменем Жукова. Монумент установили 1994 року.

 

"Пам’ятник Жукову в Харкові повалено! Невідомі патріоти передають вітання всім сепарам і ваті міста! Кати українського народу не мають права стояти на нашій землі", - ідеться в повідомленні на сторінці "Фрайкору".

 

Нагадаємо, 5 січня цього року цей пам'ятник Жукову вже пережив атаку націоналістичного руху "Права молодь". Його облили фарбою і залишили написи.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.