В усипальниці Тутанхамона так і не знайшли гробницю Нефертіті

Вчені прийшли до висновку, що таємної кімнати в гробниці Тутанхамона не існує. Єгипетська влада завершила пошуки.

Про це повідомляє ВВС. Україна.

 Вчені вважали, що в гробниці Тутанхамона є таємна кімната, де може покоїтися Нефертіті. Фото: REUTERS

Раніше чиновники заявляли, що на 90% впевнені в тому, що за стіною 3000-річної усипальниці відомого царя існує таємна кімната.

Золота маска і прокляття Тутанхамона: міфи і реальність

Згідно з одною теорією, це могла бути гробниця цариці Нефертіті, яка, на думку деяких істориків, була матір'ю Тутанхамона. Однак, нове дослідження, показало, що секретного відділення просто немає.

Пошуки таємної кімнати почалися, коли англійський археолог Ніколас Рівз, детально вивчаючи гробницю, виявив сліди, які могли свідчити про наявність дверей під штукатуркою.

У своєму документі від 2015 року під назвою "Гробниця Нефертіті", він стверджував, що останки цариці, можливо, знаходяться в межах гробниці.

Вчені вважали, що в гробниці Тутанхамона є таємна кімната, де може покоїтися Нефертіті. Фото: REUTERS 

Італійські фахівці з Туринського університету під час пошуків використали нові радарні скани. Після дослідження вони заявили, що впевнені в результаті – таємної гробниці не існує.

"Це, можливо, трохи розчаровує, що за стінами гробниці Тутанхамона нічого немає, але, з іншого боку, я думаю, що це хороші знання", - сказав доктор Франческо Порчеллі, керівник дослідницької групи.

За його словами, вчені проаналізували три різні набори даних радару та провели перевірку цих результатів. Єгипетська влада висновки вчених затвердила.

Останки Нефертіті досі так і не виявили, ця тема є об'єктом багатьох спекуляцій. 3000-річна скульптура цариці, яка бездоганно збереглася, зробила її однією з найбільш впізнаваних жінок стародавнього Єгипту.

Вважають, що вона сама керувала Єгиптом в період між смертю свого чоловіка та початком правління Тутанхамона.

Нагадуємо, що днями автраліцйські дослідники виявили два торгових судна, що затонули у ХІХ ст.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.