У Дніпрі мурал дивізії "Галичина" замалювали Чебурашкою і Карлсоном. ФОТО

У Дніпрі на місці муралу з написом "Дивізія Галичина" намалювали героїв мультфільмів та напис російською "Ребята, давайте жить дружно".

Цей проект був ініційований громадською організацією "Честь та віра", заявив у коментарі "Радіо Свобода" голова громадської організації Роман Горяїнов.

За його словами, мурал створювали упродовж двох днів. На створення фону використали три банки білої фарби, на сам малюнок – 60 балончиків, які придбала організація.

Для збільшення тисніть тут

Як зазначив Горяїнов, ініціатива не має ніякого політичного підтексту. Активісти хотіли створити позитивні зображення, щоб "зробити світ хоч трішки добрішим і світлішим".

Наприкінці квітня у Дніпрі через напис "Дивізія "Галичина" стався конфлікт між мешканцями одного з будинків на проспекті Миру та активістами організації "С14".

За словами місцевих жителів, вони були обурені тим, що поблизу їхнього будинку невідомі їм особи створили графіті на честь дивізії "Галичина". Один із мешканців будинку замалював напис. Коли активісти "С14" прийшли його відновити, виникла конфліктна ситуація зі штовханиною.

 

Як розповіли в обласній поліції, двох активістів "С14" запросили до районного відділення поліції, де встановили їхні особи. Відомості про подію внесли до журналу єдиного обліку.

В організації "С14" підтвердили, що графіті було створене їхніми активістами. Вони не заперечують, що на місці події сталась штовханина, але зазначають, що спровокували її не члени організації, а нетверезі мешканці.

На тему дивізії "Галичина" читайте:

Великий блеф. Кампанія набору в дивізію "Галичина" як маніпулятивна технологія

Створення дивізії "Галичина", як політичний проект та цивілізаційний вибір

Дивізійник Леонід Муха: "Всі хочуть, щоб українці боролись у рукавичках"

Капелани та духовна опіка в Українській Дивізії військ СС "Галичина"

1943: Парад добровольців Дивізії зброї СС "Галичина" 18 липня у Львові

В лісах під Бродами. Місцями боїв дивізії "Галичина"

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.