За розквіту Риму рівень свинцю в Гренландії був найвищим - учені

Учені знайшли зв'язок між розквітом Римської імперії і відкладеннями свинцю в льодах Гренландії

Вік відкладень важкого металу корелює з часом розквіту і падіння стародавніх європейських цивілізацій. 

Міжнародна група вчених під керівництвом оксфордського археолога Ендрю Вілсона виявила в зразках гренландського льоду сліди викидів свинцю, що відбулися між 1100 роком до нашої ери і 800 роком нашої ери.

Свинець потрапляв в атмосферу і переносився з вітрами над Атлантичним океаном в Гренландію. Фото: DRI, phys.org

Про це йдеться в статті, опублікованій в журналі Proceedings of the National Academy of Sciences, передає УНІАН. Виявилося, що вік відкладень важкого металу корелює з часом розквіту і падіння стародавніх європейських цивілізацій.

Значна частина свинцю потрапляла в атмосферу через видобуток срібла, яке використовувалося для виготовлення монет, після чого він переносився з вітрами над Атлантичним океаном в Гренландію. Тут частинки металу осідали разом з пилом і краплинами води, потрапляючи у льодовики. Це дозволяє встановити зв'язок між рівнями свинцю в льоді й станом економіки тих часів.

Дослідники вивчили рівні свинцю з витягнутих кернів, провівши більше 21 тисячі вимірювань, що охоплюють 1900-літній період. Відзначається, що викиди важких металів збільшувалися ще в 900 роках до нашої ери, коли фінікійці розширювали мережу торговельних маршрутів в західному Середземномор'ї.

Забруднення досягло найвищої точки в період розквіту Римської імперії. Фото: DRI, phys.org

Забруднення досягало найвищої точки в період розквіту Римської імперії (I-II століття нашої ери) - тоді воно було вшестеро більшим, ніж у доримський період (XI століття до н. е.). Лише після 165 року (час епідемії Антонінової чуми) видобуток різко падає на той самий початковий рівень, на якому і залишається на довгі століття.

Зниження концентрації свинцю відбувалося синхронно з епідеміями чуми, а також у часи воєн і політичних криз. Крім того, в останні 80 років існування Стародавнього Риму викиди важкого металу зменшилися майже в чотири рази.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.