Спецпроект

Польща затримала росіянку – розпалювачку ворожнечі з Україною

Ще чотирьом особам заборонено в’їзд до Польщі. Усі вони брали участь у розпалюванні польсько-української ворожнечі, зокрема в галузі історичної політики.

Агентство внутрішньої безпеки затримало громадянку Російської Федерації Катерину Ц., що була учасницею гібридних дій передає Польське Радіо.

Як повідомив речник міністра-координатора спецслужб Станіслав Жарин, затримана росіянка перебувала в Польщі від 2013 року. Найближчим часом вона має бути видворена з Польщі.

Крім Катерини Ц., ще чотирьом особам заборонено в’їзд на територію Республіки Польща. Усім п’ятьом особам інкримінують участь у розпалюванні польсько-української ворожнечі, підриванні польської точки зору на історичну політику і заміні її російською точкою зору, намаганні "консолідувати проросійські середовища в Республіці Польща" навколо цих сфер.

"З матеріалів Агентства внутрішньої безпеки випливає, що ці п’ять осіб здійснюють на території Польщі ворожу діяльність. Звідси рішення про затримання і видалення Катерини Ц. і про чотири додаткові клопотання у справі заборони в’їзду на територію Республіки Польща", – сказав Станіслав Жарин.

За його словами, дії Агентства внутрішньої безпеки відбуваються згідно з законом про іноземців, і на цій основі направлено документ про видалення Катерини Ц. з Польщі.

Як повідомлялося, у ніч на понеділок в Обухові невідомі спалили  частину меморіалу жертвам Голодомору.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.