В археологічному заповіднику Пліснеськ зловили «чорного археолога»

20 травня трапився неприємний інцидент на території Історико-культурного заповідника «Давній Пліснеськ». Співробітники виявили та зафіксували факт незаконних пошукових робіт на території пам’ятки археології національного значення “Городище літописного міста Пліснеськ” поблизу дитинця літописного городища та на курганному могильнику.

Про це повідомляє агенція інформації та аналітики "Гал-Інфо".

 

Під час подальшого обстеження території Володимир Шелеп, директор заповідника, натрапив на невідомого чоловіка, який копав яму та використовував металодетектор.

Під час розмови з ним виявилося, що він приїхав на автомобілі, однак на вимогу зачекати прибуття поліції та встановлення всіх обставин події він зник в невідомому напрямку.

Ідентифікувавши автомобіль і дочекавшись цього чоловіка, була здійснена спроба перешкодити руху авто, однак воно продовжило рух і зникло у невідомому напрямку.

Про факт незаконних дій було повідомлено Бродівське відділення поліції Золочівського відділу поліції ГУНП у Львівській області. Поліція за викликом прибула оперативно, однак під час розшукових заходів їм не вдалося виявити зловмисників.

Наразі тривають оперативно-розшукові роботи. Усі матеріали справи передані в поліцію, також повідомлено Департамент архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації, який виконує функції органу охорони культурної спадщини.

Нагадуємо, що у квітні на Київщині "чорні археологи" розкопали давнє городище.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.

"Цього разу це війна". Фрагмент із книжки Крістофера Кларка "Сновиди"

Уранці 28 червня 1914 року, коли ерцгерцог Франц Фердинанд із дружиною Софією прибули на залізничний вокзал у Сараєві, Європа ще жила в мирі. Через 37 днів спалахнула війна, яка забрала життя понад кільканадцять мільйонів людей, зруйнувала низку імперій і докорінно змінила хід світової історії. У книжці Крістофера Кларка "Сновиди" події, що призвели до Першої світової війни, розгортаються майже похвилинно.

"Архіви — це пам'ять народу"

Інтерв’ю з представниками Державної архівної служби України Анатолієм Хромовим і Тетяною Шевченко для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.