В археологічному заповіднику Пліснеськ зловили «чорного археолога»

20 травня трапився неприємний інцидент на території Історико-культурного заповідника «Давній Пліснеськ». Співробітники виявили та зафіксували факт незаконних пошукових робіт на території пам’ятки археології національного значення “Городище літописного міста Пліснеськ” поблизу дитинця літописного городища та на курганному могильнику.

Про це повідомляє агенція інформації та аналітики "Гал-Інфо".

 

Під час подальшого обстеження території Володимир Шелеп, директор заповідника, натрапив на невідомого чоловіка, який копав яму та використовував металодетектор.

Під час розмови з ним виявилося, що він приїхав на автомобілі, однак на вимогу зачекати прибуття поліції та встановлення всіх обставин події він зник в невідомому напрямку.

Ідентифікувавши автомобіль і дочекавшись цього чоловіка, була здійснена спроба перешкодити руху авто, однак воно продовжило рух і зникло у невідомому напрямку.

Про факт незаконних дій було повідомлено Бродівське відділення поліції Золочівського відділу поліції ГУНП у Львівській області. Поліція за викликом прибула оперативно, однак під час розшукових заходів їм не вдалося виявити зловмисників.

Наразі тривають оперативно-розшукові роботи. Усі матеріали справи передані в поліцію, також повідомлено Департамент архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації, який виконує функції органу охорони культурної спадщини.

Нагадуємо, що у квітні на Київщині "чорні археологи" розкопали давнє городище.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.