АНОНС: Пам’яті Любомира Гузара. Перший публічний захід вшанування

У Києві відбудеться перший публічний музейний захід вшанування пам’яті Блаженнішого Любомира Гузара в перші роковини відходу до Вічності.

Про це повідомляє Національний музей історії України у Другій світовій війні.

 

Для цілого покоління українців Блаженніший Любомир Гузар став моральним авторитетом Нації.

"Україна не поділяється на захід або схід. Вона поділяється на тих, хто любить Україну і не любить", – один із його актуальних афоризмів.

Хоч більшість свого життя він провів за кордоном, але його любов до Батьківщини і рідного народу не згасла. Це була людина миру, від якої струміла любов до всіх, людина, яка зводила мости між часом і Вічністю, між Богом та людьми. Легко, але завжди мудро він вирішував складні питання, які відчиняли двері для великих справ.

Учасники заходу згадають важливі події на тернистому шляху життя та Божого служіння Блаженнішого, поділяться спогадами, послухають його голос.

Уперше широкому загалу будуть представлені особисті матеріали Любомира Гузара, передані Отцем і Главою УГКЦ Блаженнішим Святославом Шевчуком, який візьме участь у заході-посвяті.

25 травня, п’ятниця, 16.00

Місце: Національний музей історії України у Другій світовій війні (головна експозиція), вул. Лаврська, 27.

Вхід вільний

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.