Спецпроект

АНОНС: Польсько-українській конфлікт від А до Z. Презентація книжки Богдана Гудя

У Луцьку презентують дослідження відомого львівського історика про польсько-український конфлІкт.

У харківському видавництві АКТА вийшло суттєво доопрацьоване перевидання книжки професора Богдана Гудя. Дослідження вийшло під титулом "З історії етносоціальних конфліктів. Українці і поляки на Надніпрянщині, Волині і в Східній Галичині в ХІХ – першій половині ХХ ст." 

 

Дослідження присвячене важким сторінкам спільного минулого. Одна із головних ліній – історія конфлікту між двома сусідніми народами. Дослідження докладно розбирає причини конфлікту між українцями та поляками.

Ескалація цього конфлікту розпочалася після того, як Польща встала на дорозі української незалежності. Автор особливу увагу приділяє польсько-українському протистоянню у 1918-20 роках та посилення протиріч між поляками і українцями у міжвоєнній Польщі.

Кривавої кульмінації конфлікт між українцями і поляками сягнув під час Другої світової війни. Цей етап і через 75 років потому лишається яблуком незгоди між польським і українськими істориками.

"Богдан Гудь обрав свою власну форму полеміки з польськими колегами коли йдеться про спростування витвореного у польській громадській, а почасти і науковій думці стереотипу "кровожерливості" українців, безапеляційного звинувачення ОУН і УПА в організації "волинської різні", а також методики підрахунку числа її жертв. Він широко використовує суто польські матеріали, які це спростовують, а відтак порівнює їх з українськими," - зазначає у рецензії Віктор Голубко.

"Хоча стрижневим сюжетом книги є конфлікти, варто наголосити на тому, що він ні на йоту не виправдовує злочинних вчинків котрих допустилися супроти поляків українці чи навпаки. На сторінках книги вони знайшли беззастережне засудження і водночас ретельне пояснення причин sine ira et studio".

Презентація відбудеться:

Час: 26 травня, о 14:00

Місце: Східноєвропейський національний університет ім. Лесі Українки, Факультет історії, політології та національної безпеки, ауд. 209

Адреса: Луцьк, вул. Шопена, 24

 Професор Богдан Гудь

Нагадуємо, Богдан Гудь – доктор історичних наук, професор університету Львівського національного університету ім. Івана Франка, автор багатьох досліджень з історії польсько-українських взаємин, зокрема: "Нелегка дорога до порозуміння" (1997), "Українці і поляки. Хто винен?" (2000), "Україно-польські конфлікти новітньої доби: етносоціальний аспект" (2011) та інших.

Читайте також:

Історик Богдан Гудь: "Суперечки про "геноцид" на Волині вигідні Росії"

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.