У Тернополі відкрили виставку про ЗУНР

Учасники війни на Донбасі стали в один ряд із вояками Галицької Армії.

Про це повідомляє "Вголос".

 Фото: "Вголос"

У виставці представлено 13 стендів, які розкривають історію ЗУНР. Особливу увагу приділено постатям та подіям, які стосуються Тернопільщини.

На презентацію виставки прийшли учні та вчителі шкіл Тернополя. Співавтор виставки, історик Іван Янюк зазначив, що в Українському Домі вона діятиме до 1 червня, а вподальшому її показуватимуть у навчальних закладах Тернопільщини.

Співавтор виставки, історик Михайло Галущак зазначив, що серед творців і провідних діячів ЗУНР було багато знаних уродженців Тернопільщини, зокрема Сидір Голубович (прем’єр-міністр ЗУНР) та Олександр Барвінський (міністр освіти та віровизнання ЗУНР).

Герб республіки галичан намалював та придумав тернополянин, студент Тернопільської гімназії Олег Лошнів. На території області розпочалась найуспішніша військова операції галичан – Чортківська офензива.

Останній стенд виставки має назву "Галичани у боротьбі за Україну у ХХ – початку ХХІ ст.". Серед розміщених на стенді фото є і світлина бійця "Легіону свободи", відомого тернополянина, якого вже немає з нами – Володимира Стаюри.

Цим стендом ми намагались показати, що боротьба українців за свою незалежність продовжується і одними з її активних учасників є саме тернополяни", - зазначив історик.

Читайте також:

"Віроломство генерала Галлера…". Чи був дозвіл на використання "Блакитної армії" проти українців?

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.