У Тернополі відкрили виставку про ЗУНР

Учасники війни на Донбасі стали в один ряд із вояками Галицької Армії.

Про це повідомляє "Вголос".

 Фото: "Вголос"

У виставці представлено 13 стендів, які розкривають історію ЗУНР. Особливу увагу приділено постатям та подіям, які стосуються Тернопільщини.

На презентацію виставки прийшли учні та вчителі шкіл Тернополя. Співавтор виставки, історик Іван Янюк зазначив, що в Українському Домі вона діятиме до 1 червня, а вподальшому її показуватимуть у навчальних закладах Тернопільщини.

Співавтор виставки, історик Михайло Галущак зазначив, що серед творців і провідних діячів ЗУНР було багато знаних уродженців Тернопільщини, зокрема Сидір Голубович (прем’єр-міністр ЗУНР) та Олександр Барвінський (міністр освіти та віровизнання ЗУНР).

Герб республіки галичан намалював та придумав тернополянин, студент Тернопільської гімназії Олег Лошнів. На території області розпочалась найуспішніша військова операції галичан – Чортківська офензива.

Останній стенд виставки має назву "Галичани у боротьбі за Україну у ХХ – початку ХХІ ст.". Серед розміщених на стенді фото є і світлина бійця "Легіону свободи", відомого тернополянина, якого вже немає з нами – Володимира Стаюри.

Цим стендом ми намагались показати, що боротьба українців за свою незалежність продовжується і одними з її активних учасників є саме тернополяни", - зазначив історик.

Читайте також:

"Віроломство генерала Галлера…". Чи був дозвіл на використання "Блакитної армії" проти українців?

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.